15 помилок в дизайні інтерєру: як не допустити

Люди, які не стикалися з завданням серйозного ремонту або перепланування приміщень, вважають, що маючи всі потрібні інструменти, матеріали, зробити це легко, швидко, а результат завжди на висоті. Але вселяючись в свежепостроенное житло, купуючи вторинне, вони розуміють: недостатньо погортати журнали по дизайну, купити будматеріали, оформити ними інтер’єр. Те, що відмінно виглядала на картинці, ніяк не підходить до висоті стель, розміром вікон, ширині коридору нової квартири. Серйозних помилок в дизайні інтер’єру можна уникнути, дотримуючись простих правил, дотримуючись деяких простих принципів.

Колірна гамма – як уникнути помилок

Не слід застосовувати велику кількість різних кольорів в межах одного приміщення. Оптимальним вважається поєднання трьох: основний колір займе 60-70% простору, 20-30% – допоміжний, до 10% – дрібні додаткові акценти. Занадто яскраві колірні поєднання стомлюють око, темні кольори звужують приміщення, світлі – розширюють.

Деякі прагнуть привнести в інтер’єр як можна більшу різноманітність фарб – виглядає це не дуже добре, але багатобарвні елементи допустимі. Килим, штори райдужних кольорів підходять, коли інший фон переважно однотонний. Ніяких шпалер в квіточку, численних барвистих картин при цьому використовувати вкрай небажано. Надмірно суворі колірні поєднання «всього з усім» також невигідні, але навіть в монохромному інтер’єрі може існувати кілька доповнюючих один одного елементів.

Колір стін підбирається оптимально поєднується з забарвленням меблювання, основних елементів декору, але строго одноколірне приміщення виглядає понуро, потрібні окремі акценти – аксесуари, принти, яскраві фарби.

Захаращеність або надлишок деталей

Занадто багато зайвих меблів, «особливо унікального» декору, рясна оздоблення породжує хаос. Всі сімейні фото, розставлені по кільком полкам, численні сувеніри з Єгипту, Африки, Китаю, десяток власноруч вишитих панно на стіні, виглядають як вітрина в магазині або музей. Скуповувати на ярмарках, розпродажі вазочки, полички, скриньки, глиняні дзвіночки, інші дрібнички – шкідлива звичка багатьох людей. Якщо цей мотлох періодично не роздаровувати друзям, не роздавати бідним, він рано чи пізно займе весь будинок. Деякі тягнуть в квартиру, дачний будиночок все, що збираються викинути знайомі або віддають задарма в інтернеті: авось згодиться. Від такої «хвороби» також слід позбавлятися.

Надмірно мінімалістичний інтер’єр буде занадто нудним. Ідеальний дизайнерський варіант – не розміщувати в одному приміщенні більше трьох однорідних елементів. Нехай це будуть дві-три декоративні подушки на ліжку, одна велика мозаїка з плитки у ванній, єдине різьблене панно в оформленні передпокою, дві картини в красивих рамах на стіні вітальні.

Зонування – оптимальна кількість прийомів

Неправильна планування створює складні лабіринти з перегородок, меблів, підлогових світильників. Між предметами необхідно залишати достатній простір для вільного переміщення – коли в квартирі живуть одна-дві людини, то достатньо 70-80 див., якщо мешканців більше, потрібно 100-120 см.

Проводити поділ простору слід за допомогою:

  • предметів меблів;
  • гіпсокартонних перегородок;
  • ширм;
  • арок;
  • штор;
  • килима;
  • освітлення;
  • барної стійки.

Зонування часто проводиться з допомогою різного забарвлення підлоги, контрастного декорування стін. Це не самий вдалий варіант – подібний контраст швидко набридає, починає дратувати.

Подіуми доречні у великих приміщеннях – вітальні, яку поєднують з кухнею, квартирі-студії. У місцях, де часто ходять їх не роблять – кожен раз стрибати на сходинку вкрай незручно. Зонування за допомогою різної висоти стелі допустимо, але велика кількість рівнів у тісному приміщенні пригнічує.

Занадто багато логічних зон в одній кімнаті робити небажано, за винятком випадків, коли в одній квартирі живе багато людей. Тоді кожному доведеться виділити окреме робоче простір. Більше двох-трьох прийомів поєднувати також не варто: спальна зона відокремиться від робочої шафою, від гардероба – ширмою. Ванну і унітаз розділить туалетний столик, аркою відокремиться кухня від вітальні, місце, де готують їжу від їдальні зони – барною стійкою. У дитячій килимом позначають ігрову зону, спальне місце відокремлюють шторкою, робоче місце кожної дитини – столом. У передпокої світлом виділяють шафа, зону навколо дзеркала.

Розетки, вимикачі – проектуємо на стадії планування

Минув той час, коли вимикачі монтувалися майже на висоті середнього зросту дорослої людини, розетки – у метрі над підлогою, причому кожен елемент присутній в одному-двох примірниках на кімнату. Виходила купа проводів від побутової техніки, дитині або низенькому дорослому доводилося ставати на лавочку, щоб включити світло в туалеті, спальні.

Дивіться також:  Інтерєр з панорамними вікнами: у вітальні, спальні, ванної +фото 75

Сучасне час вимагає безлічі окремих вимикачів для кожного приладу внутрішнє освітлення. Розеток також потрібно багато:

  • у суміщеному санвузлі, ванній – підключення пральної машини, фена, сушарки для рук;
  • на кухні – включається міксер, тостер, електрочайник, холодильник, посудомийне обладнання;
  • у спальні – зарядка телефону, планшета, ноутбука, підключення світильника;
  • у кабінеті комп’ютер підключиться, офісна техніка, настільна лампа;
  • у вітальні – телевізор, акустична система, всілякі гаджети;
  • у дитячій – комп’ютер, настільний, настінний світильник, декоративний нічник, влітку – фумигатор від комарів;
  • у передпокої – зарядка гаджетів перед виходом на вулицю, підсвічування дзеркала;
  • у вбиральні – підключення праски, іноді – фена, щипців для завивки волосся.

Починати думати про розміщення тих чи інших приладів слід ще на стадії проектування – навіть при самому скромному підрахунку кожній людині доводиться заряджати один-два телефони-планшета-ноутбука, прати в машинці одяг, включати світло не тільки над спальним місцем. І вимикачі і розетки монтуються на зручній висоті – не більше метра над рівнем підлоги.

Способи обробки – бутафорія, непрактичні матеріали

Велика кількість нефункціонального декору типу колон, штучних фонтанів, гіпсової ліпнини, фальш-камінів в кожній кімнаті, картин у важких рамах добре виглядає у виставкових залах, театрах, але не житло. Фактурна обробка прекрасно збирає пил, вимагаючи щоденного догляду. Велике число гіпсокартонних конструкцій, що не мають практичної функції, виглядає безглуздо.
Штучні рослини в житловому інтер’єрі розміщувати не варто – навіть самі реалістичні, вони не створюють затишок, не очищають повітря, як живі квіти. Але для тимчасового декору до якогось свята, офісних приміщень, цілком прийнятні.

Обклеювання паперовими шпалерами кухні, ванної кімнати, туалету – невдалий варіант. Висока вологість кімнат змусить всі переклеювати буквально через рік. Оздоблення вагонкою, для створення етнічного стилю, перетворює квартиру в дачну хатинку, фактурна штукатурка створює враження заводського вестибюля, велика кількість фотошпалер з широкоформатними зображеннями швидко набридає.

Декоративний камінь доречний лише в деяких стилях інтер’єру, але для підлогового покриття спальні він надмірно холодний, кам’яна фактурна стіна дитячої – травмонебезпечна.

Оформлення вікна – правильний вибір текстилю

Чим менше вікно, тим тонше, прозоріше підбираються фіранки. Але занадто короткі виглядають бідно, надмірно довгі заважають, складками лягаючи на підлогу. Дуже багата обробка багатошаровими шторами з купою складок, ламбрекенів, воланів, мереживних деталей, прийнятна лише для окремих стилів інтер’єру, просторих кімнат. Крихітне віконце з таким декором виглядає безглуздо. Вікна повністю без будь-яких драпіровок допустимі, при оформленні мінімалістичного інтер’єру, лофт, індустріального. Жалюзі підійдуть для хай-тек дизайну, рулонні штори також стануть чудовим придбанням.

Штори повинні добре вписуватися в загальне оформлення – їх підбирають під колір килима, оббивки меблів, диванних подушок. Найчастіше фіранки контрастують з кольором стін, але можуть зливатися з ним, якщо так задумано.

Вертикальні смуги на шторах візуально «піднімають» стелю, світлий текстиль розширює приміщення.

Без них незатишно – декоративні подушки, вибір килима

Килим для спальні, дитячої, вітальні не повинен бути дуже маленьким – це груба помилка. Коли крихітний шматочок текстилю сумно лежить посеред кімнати, це наводить на думку про відсутність смаку у господарів або неможливість дозволити собі більший килим, що займає до 90% поверхні підлоги, який вдало об’єднає всі елементи меблювання. «Доріжка» прикрасить довгий коридор, сходи «багатою» дворівневої квартири. Впритул до стінки килими не кладуть – до неї залишають мінімум сантиметрів десять, інакше кімната здасться тісною. Надмірно квітчасті зараз не в моді, переважні монохромні, але поєднуються з іншим текстилем.

Подушок не повинно бути занадто багато – максимум три або п’ять, можна різного розміру. Квітчасті, рясно прикрашені вишивкою, припустимі лише на однотонному дивані, ліжку. Вони можуть поєднуватися з забарвленням килима, але не дублювати його малюнок повністю. За допомогою різнокольорових чохлів для подушок на блискавці, змінюють інтер’єр по настрою – для зими підійдуть пухнасті, з штучного хутра, влітку їх замінюють лляними, бавовняними. Для квадратного дивану підійдуть чотирикутні подушки, для округлої ліжка – закруглені, для дитячої – у вигляді казкових персонажів, тварин.

Дивіться також:  Дизайн кімнати в гуртожитку +75 фото ідей інтерєру

Помилки пов’язані з освітленням

Єдиний на всю кімнату стельовий світильник давно не актуальний – освітлення робиться для кожної зони своє, значущі елементи декору часто мають індивідуальну підсвічування.
Велика кількість великих світильників в оздобленні будь маленької кімнати, будь то ванна кімната, кухня або вітальня, порушують гармонію приміщення, захаращуючи його. У просторому приміщенні підсвічування допускається багато, але різною – стельова люстра, світлодіодна стрічка на меблюванню, настільна лампа.

За допомогою світла легко змінити форму приміщення – надмірно витягнуте простір потребує підсвічуванню «довгих» стін, на дуже високий стелю світильники монтуються на довгих шнурах, в тісній кімнаті висвітлюється буквально кожен кут.
Велика кількість світла в спальній зоні заважає засипанню, краще робити регульоване освітлення. Спеціальний пульт, для зміни яскравості і вимикання підсвічування на відстані також стане в нагоді.

Для житлових приміщень бажано вибирати тепле світло, що імітує сонячне. У висвітленні коридору, ванної, лоджії припустимо холодний світловий потік.

Вибір, розстановка меблів

Багато меблеві фірми пропонують готову меблювання для будь-яких кімнат – вона продається відразу набором. Це не краще рішення – сусід може купити точно таку ж меблі, адже у нього схожа планування. Оригінальності тут буде нуль.

Розміри меблів вибираються відповідні приміщення: диван, шафа, кухонний гарнітур, кругла ліжко, що займають майже всю кімнату, не підходять, як не годиться і малесенький столик для величезної вітальні, спальні.

Меблі повинні відповідати зросту: для дитячої вибирається «росте разом з дитиною», не слід надмірно високо вішати кухонні шафки, полиці у вітальні – для низькорослих людей дістатися до них проблематично.

Уздовж стін меблювання мають дуже рідко – зараз популярно зонування. Стелажем у поєднаної кухні-вітальні, студії відокремлюють спальну зону, барною стійкою – кухню, душовою кабінкою в суміщеному санвузлі відокремлюють туалетний столик від унітазу.

Перед покупкою меблів у магазині, бажано посидіти на ній, повідкривати ящики, перевірити зручність користування складними елементами. Диван цілком здатний виявитися незручним, підйомна конструкція шафи-ліжка незрівнянно важкою.

Стилістичні помилки

Недоречний інтер’єр – головна проблема, бажаючих відтворити дизайн з глянсового журналу. У типовій однокімнатній «хрущовці» зробити повноцінний палац неможливо – він буде виглядати безглуздо, різьблені меблі, об’ємна ліпнина просто не залишить місця для життя. Також не буде виглядати лофт-дизайн в квартирі 25-30 кв. м. з маленькими вікнами на північ, низькою стелею. Порожні цегляні стіни, велика кількість світла, високі стелі з відкритими балками – основні його ознаки, химерний металевий декор в такій тісноті травмоопасен. Стилістика кантрі в будинку, розміром з ангар, теж не варіант – затишок тут створити проблематично. Рішення таких питань – вибрати стиль простіший, більш підходящий, але акуратно використовувати окремі елементи, які подобаються.
Надмірно змішувати різні стилі небажано – це велика помилка. Відсутність єдності стилістики, роз’єднаність її елементів призводить до хаосу. Якщо дуже хочеться поєднати різні стилі в одній квартирі, це робиться в різних кімнатах, хоча дизайнери все-таки рекомендують витримувати всю квартиру в одній стилістиці.

Стилістичне оформлення, насамперед, має подобатися мешканцям, тому завжди можна знайти компроміс.

Відсутність декору або декор повинен бути

Присутність певної кількості декору робить квартиру затишною, надаючи їй унікальності. Але декор важливо правильно розташувати. Шпалери з вертикальними смугами приміщення роблять вище, з горизонтальними – ширше. Занадто великий малюнок на них дозволений лише у просторих кімнатах. Не рекомендується дублювати однаковий візерунок на безлічі різних предметів. Надмірно «строгий» інтер’єр, повністю без декору, незатишний, схожий на приміщення офісу.

Занадто високо вішати картини, фотографії – не варіант, так як доведеться закидати голову, що вкрай незручно. Це не стосується випадків кріплення сюжетної групи картинок, які займають більшу частину висоти стіни. Одну велику яскраву картину розташовують на практично порожній стіні – акцент приміщення ставиться на ній.

Дивіться також:  Декоративна плитка під камінь для внутрішньої обробки +60 фото

Функціональність, практичність інтер’єру

Хороший інтер’єр – зручний інтер’єр, ергономічний і безпечний. Не варто робити вдома музей, де нічого не можна чіпати, ризикуючи зламати або забруднити. Величезна люстра у вітальні, про яку вічно б’ється найвищий член сім’ї, отваливающийся підлокітник дивана на кухні, дверцята шафи, що відкривається в незручну сторону, скрипучий пол – ознаки непрактичного інтер’єру.
Якщо в дитячій окремого столу або куточка для ігор немає у кожної дитини – проблему слід усунути. Також слід вирішити питання, пов’язані з наявністю необхідної кількості місць зберігання. Освітлення квартири робиться достатнім для нормальної роботи, відпочинку, готування їжі, рукоділля, нанесення макіяжу.

При аномально великому, малому зростанні – вище 200 см або менше 150 см меблі, висота кріплення підвісних шаф, декоративних елементів підбирається індивідуально. Низенькому людині знадобиться драбина, спеціальна сходинка, щоб дістати з верхніх полиць необхідні речі, високий може вдаритися об одвірок, зачепити головою низько висить люстру.

Від усього зайвого необхідно позбавлятися – підлогові вази, статуетки у незручних місцях, кімнатні рослини, які періодично об’їдає кіт, продавлене крісло, стіл з гострими кутами, про який неможливо не вдаритися. Безпека житла повинна стояти на першому місці.

Складні, багатоярусні стелі

Гіпсокартонні конструкції, що мають декілька рівнів, виконані в трьох-чотирьох контрастних тонах, зустрічаються досить часто, але підходять не під будь-яке приміщення. Якщо стеля невисокий, складне стельове споруда буде тисне, коли кімнатка маленька, створиться ефект захаращеного простору.

Велика кількість освітлення на різних рівнях, оригінальні елементи декору додадуть приміщенню унікальності, але зменшать висоту. Багаторівневий стеля допускається лише в якості єдиного акценту приміщення, так як буде відволікати від більш дрібних елементів декору.

Передбачити місця зберігання

Інтер’єр, в якому всі валяються де попало, виглядає неохайним, безлистим. Тому фахівцями рекомендується мати в квартирі, будинку як можна більше різноманітних місць для зберігання – благо, більшість моделей сучасних меблів припускають наявність вбудованих ящиків, полиць, секцій.

У радянський час зберігання здійснювалося в кімнатці розміром буквально пару «квадратів», іменованої «комора». Там на полицях, столах, тумбочках зберігалося все – столярний інструмент та запчастини від велосипеда, пилосос і лижі, цвяхи і одяг «для дачі». В залі стояв шафа-стінка, де лежали книги, документи, посуд. На кухні з зберіганням худо-бідно справлялися сервант, «хрущовський холодильник», у спальні стояв великогабаритний «бабусин» шафа малої місткості.
У сучасному часу існує таке поняття, як вбиральня – зазвичай це окрема кімната, кут в спальні. Там зберігається одяг, взуття, аксесуари, на штангах, вішалках, полицях, в кошиках.

Якщо дозволяє місце, там же розташовується частина рідко використовуваної побутової техніки, спортивні приналежності. Верхній одяг, повсякденне взуття розміщується в кутовому вбудованому шафі в передпокої, там же іноді зберігають інструменти. Ліжко в спальні обладнується ящиками для зберігання білизни, туалетним, письмовим столом, куди складають всі потрібні дрібниці. У санвузлі передбачаються різні полки, в тому числі вбудовані під ванну. Кухонний гарнітур вміщує в себе посуд, кухонну техніку, столова білизна. Вітальню захаращувати взагалі не бажано – одного стелажу або двох-трьох полиць під телевізором цілком достатньо. Там найчастіше зберігаються книги, але вони зараз є далеко не в кожному будинку. У дитячій ставлять комод, стелаж з пластиковими контейнерами для іграшок.

Висновок

Знаючи основні правила якісного, повноцінного дизайну сучасних інтер’єрів, можна оформити свою квартиру, будинок так, щоб він виглядав гармонійно, не мав виражених вад. Якщо самостійне благоустрій не вдається, виправити дефекти ніяк не виходить, слід звернутися до професійних дизайнерів – вони-то знають, як оформити наявний простір, не допускаючи помилок. В точності повторити картинку з інтернету вдасться не завжди, але відтворити основну концепцію можливо навіть в самих складних ситуаціях.