Ергономічна наука вивчає те, як облаштувати повсякденний побут, у тому числі робоче місце людини, згідно з її фізичними, психічними рисами. Ергономіка в дизайні інтер’єрів спрямована на створення меблів і всього, що є вдома або на роботі, максимально зручним, для продуктивної діяльності, відпочинку. Її девіз – комфорт, безпека, зручність переміщення.
Поняття ергономіки
Ергономіка – це інженерна, проектувальна наука, яка досліджує, на що здатні люди в наявних умов на роботі, вдома, з урахуванням використання різних засобів технічного оснащення. Це відносини між людиною, його довкіллям. В процесі досліджень використовуються результати вивчення психофізичного стану людей: суспільні відносини всередині групи, колективу, працездатність, задоволеність своєю працею, загальна втома. При цьому розробляються гігієнічні заходи щодо зниження «шкідливості» на роботі, для зменшення кількості професійних захворювань, підвищення продуктивності праці. Так як наука враховує не тільки анатомію, але і психологію людини, естетичне облаштування середовища має важливе значення. Тому вчені-ергономіки все частіше намагаються взаємодіяти з дизайнерами, що займаються плануванням, оформленням інтер’єрів виробничих приміщень, офісних будівель, житлових будинків.
Ергономіка в дизайні інтер’єру
Те, як людина перетворює своє житло, говорить про нього багато. Наявність або відсутність певних речей у будинку, їх призначення, стилістичне виконання, зовнішній вигляд він вибирає сам. Ергономіка – це не тільки естетика, але і практичність, максимальний комфорт.
Багато квартири, особливо побудовані в радянський час, побудовані за принципом «краще, ніж нічого» — це приміщення, які будувалися для тимчасового проживання, але повноцінно діють не перший десяток років. У сучасному часу, людині потрібно розмістити в жилому приміщенні набагато більше речей, предметів, що забезпечують комфортне існування, ніж тоді.
При самостійному ремонті без складання проекту, з обов’язковим зазначенням необхідних нюансів, складно правильно розрахувати, де, що буде стояти, лежати, зависати. У підсумку холодильник не поміститься в кухні, ставши постійним жителем передпокої, пральну машинку доведеться розмістити майже в спальні, не кажучи вже про місця для зберігання різних інструментів, інвентарю.
Ергономічний пристрій людського побуту прагнути відповідати певним принципам:
- всі предмети знаходяться на своїх місцях – тих, які зручні конкретній людині, сім’ї;
- свобода пересування – можливість вільно ходити з приміщення в приміщення, не наражаючись на предмети інтер’єру;
- в будинку не потрібно мати багато зайвого – засмічена квартира виглядає надмірно тісному;
- бажано купувати функціональну меблі – складні, розсувні, з численними місцями для зберігання;
- правильне зонування приміщення дозволить дотримати максимальну ергономіку;
- освітленість різних кімнат, зон, повинна відповідати функціям приміщення, здійснюваної в ньому діяльності, для збереження фізичного, психічного здоров’я.
Розстановка меблів у приміщенні
Для правильної розстановки меблів в інтер’єрному просторі існують деякі правила:
- проходи між предметами меблювання залишають 70-100 см;
- у маленькому приміщенні ставлять мінімальна кількість меблів, розміщуючи більшу її частину уздовж стін;
- кухонне обладнання для тісного приміщення вбудовується в гарнітур;
- меблі-трансформер часто поєднує два-чотири різні предмети інтер’єру, які окремо зайняли б цілу кімнату;
- велика об’ємна меблювання підійде просторих кімнат, надмірно захаращуючи маленькі.
Передпокій
Чим більше людей живе в квартирі, тим ширше робиться передпокій. Одному-двом мешканцям достатньо 90 см, для безпечного переміщення сім’ї з трьох осіб вимагається як мінімум 100-110 див. Якщо сюди планується поставити шафа для одягу, враховують його глибину. Для компактного розміщення взуття набувають вертикальні стаціонарні полиці – одночасно на такий розміститься до двадцяти пар. Підвісні настінні органайзери для зберігання ключів, гребінців, предметів косметики, зроблені з текстилю, замінять об’ємні полиці.
Ванна і санвузол
Суміщений санвузол заощадить два-три квадратних метри території квартири, але буде не дуже зручний, якщо в ній проживає велика сім’я. Коли в родині є маленькі діти, літні люди, інваліди, сама ванна забезпечується поручнями, двома-трьома сходинками, якщо дозволяє місце. Ще безпечніше встановити душову кабіну – піддон у неї низький ризик утоплення відсутня. Перед унітазом в роздільному санвузлі залишають достатньо місця для відкривання-закривання дверей, у крайньому випадку, його роблять підвісним, ставлять боком. У суміщеному санвузлі відстань між предметами становить не менше 50 див.
Кухня і їдальня
Кухні багатьох старих квартир проектувалися тоді, коли це простір вважалося виключно місцем приготування їжі, розміщення холодильника, газової плити, крихітної робочої поверхні. Різноманіття сучасної техніки в такий кухоньці розмістити проблематично, тому вона вибирається малогабаритна, вбудована. Гарнітур купується трохи вже стандартних моделей, що дозволяє відносно легко переміщатися по кухні. Шафки, навісні полиці розміщують скрізь, де можливо – до самої стелі, підвіконня легко стане додатковим робочим столом. Місця для зберігання посуду, іншої кухонного начиння знаходяться у спеціальних секціях під компактним кутовим диваном. Коли в кухні є утеплений балкон, лоджія, перегородка також частково прибирається. На лоджії розміщується обідня зона, стільницею стає подобу барної стійки на місці, де був підвіконня.
Барною стійкою відзначається середина кухні-вітальні, якщо їх вирішено об’єднати, знісши частково, повністю перегородки. Місця стає трохи більше – їдальня зона розміщується в тій частині, де була вітальня або посередині.
Відстань між предметами кухонних меблів повинно складає не менш 70 см, для безпечного переміщення. Посуд, начиння, предмети щоденного користування мають «під рукою».
Вітальня
Сучасна вітальня – не тільки місце для відпочинку всією родиною, з друзями, але і вельми багатофункціональний простір. Часто тут є кілька спальних місць, робочий кабінет, приміщення для прийому їжі, пара шаф.
Захаращувати центр кімнати не слід – невеликим стелажем відгороджують місце сну, робочий кут, але переміщення по вітальні повинне бути вільним. Між предметами дотримуються відстань хоча б 70 см. Не менше 50% простору даної кімнати залишають вільним від меблів. Якщо кімната тіснувата, замість об’ємних крісел ставлять один складаний компактний диванчик.
Телевізор – візуальний центр кімнати, дивитися переважно з відстані, що становить три-чотири його діагоналі. Щодо даного центру, меблювання розміщують симетрично. Якщо повну симетрію дотримати не вдається, піде часткова, головне, щоб всі частини приміщення гармоніювали, поєднувалися між собою. У кімнаті бажано визначити «перспективу» — позначити передній, задній план.
Коли у вітальні, після розміщення необхідного, залишилося ще два-три метри квадратних, там мають столову зону. Вона складається зі стола розміром 60 на 120 см, трьох-чотирьох стільців, або відкидний барної стійки з парою високих стільців.
Крісла, стільці, диван не ставлять «спиною» до входу – це викликає дискомфорт у тих, хто там сидить.
Спальня
Спальня – місце для відпочинку, яким також властива ергономічність. Ходять тут менше, ніж в інших приміщеннях, але зайві речі теж не потрібні. Ліжко, зазвичай розміщується по центру однієї з стін, одна-дві приліжкові тумбочки, білизняний шафа або комод. Часто тут розміщується гардеробна зона, отгораживаемая шафою або розсувний ширмою – переміщення по кімнаті вона не повинна заважати. Для тісних приміщень набувають компактний, високий кутовий шафа зі світлодіодним підсвічуванням. Іноді в спальні розміщується своєрідний «робочий кабінет» — письмовий, комп’ютерний стіл, з полицями, висувними ящиками для зберігання канцелярського приладдя гаджетів, аксесуарів. Ця зона розміщується на максимальному видаленні від спального місця.
Дитяча
Основний принцип облаштування дитячої – безпека. Тут не повинно бути гострих кутів, про які дитина може вдаритися, слизького підлоги, незручно розташовані килимків, за які можна зачепитися, впасти. При розміщенні в одній кімнаті двох і більше дітей, кожному виділяють хоча б мінімальне особистий простір. Якщо дитяча має скромні розміри, то в ній розміщують двоярусне ліжко, на якій, залежно від моделі, може спати від одного до чотирьох дітей. Меблі для цієї кімнати повинна займати не більше 30% простору, щоб дитина міг нормально фізично розвиватися, бігаючи, граючи. Біля однієї зі стін розміщують компактний спортивний куточок – шведська стінка з турніком, підвісними кільцями, канатом. Для тісних приміщень конструкція краща розбірні, зйомні гойдалки вішають на перекладину, закріплену в дверному отворі – вона виконує роль турніка для підтягування.
Багато компаній пропонують меблі, яка «росте разом з дитиною» — регулюється по висоті, довжині.
Кабінет або робоче місце
У робочому кабінеті ніщо не повинно відволікати від продуктивної трудової діяльності. Окрему кімнату для цих цілей можуть дозволити собі не всі, але коли людина основну частину роботи або всю повністю робить віддалено, з дому, то максимально відокремлений простір необхідно. Робочий стіл, стілець вибирається зручною висоти, бажано добре освітлюється денним світлом з вулиці або штучним. Бажано, щоб світло падало спереду або зліва, але при роботі за комп’ютером не давав відблисків на моніторі. Верхня, локальне підсвічування також необхідна.
Поради по організації зручного простору
Як самостійно створити ергономічний інтер’єр:
- основою простору квартири є стіни, підлога, стеля – вони оформляються в стилістиці, єдиної для всієї квартири, злегка відрізняється в різних її приміщеннях;
- кожна кімната облаштовується в залежності від її призначення – у спальні сплять, у вітальні – приймають гостей, в кабінеті – працюють. Колірне рішення також повинне відповідати вигляду приміщення – в спальні кращі заспокійливі тони, кухні – сприяють апетиту, травленню, робочому кабінеті – зосередження на поставлених завданнях і ін;
- не потрібно тримати вдома нічого зайвого – одяг, яка роками висить у шафі жодного разу не надеваясь, здають в комісіонку, роздають бідним, купку запорошених сувенірчиків – «передаровують», складають на антресолі, залишивши на увазі лише самі улюблені. В гараж, підвал, комору прибирають рідко використовувані інструменти, домашню начиння;
- правильно організувати місця для зберігання речей повсякденного користування – дитячі іграшки складають у пластикові контейнери з кришками, після їх ставлять один на одного. При нестачі простору в шафах, такі ж коробки складають різні аксесуари, дрібні предмети одягу, білизна;
- меблювання не повинна бути надмірною, щоб у кожній кімнаті їй було зайнято не більше половини загальної площі, а між предметами не виникало проблем з переміщеннями;
- використання «розумної» меблів значно економить простір – шафа-диван, двоярусна шафа-ліжко, відкидна двоспальне ліжко, стіл-ліжко, ліжко-горище, модульні кухонні гарнітури. Існує також безліч моделей з вбудованими зарядними пристроями для гаджетів, дверцями, що відкриваються-закриваються за допомогою пульта та ін;
- дотримання чистоти, порядку – найважливіша складова ергономічного будинку. Одяг розвішується в шафах або складається у кошик, для подальшої прання, канцелярське приладдя та біжутерія розміщуються в спеціальних органайзери, порожня пластикова, скляна, паперова тара викидається в сміттєпровід або здається в спеціальні пункти.
Висновок
Щоб житло стало максимально ергономічним іноді досить просто прибрати зайві предмети декору, а стару важку меблі замінити на компактну сучасну. Все знаходиться в квартирі ретельно підбирається за призначенням, формою, кольором – тільки так можливо створити гармонійний інтер’єр. Коли питання правильного облаштування приміщення не вдається вирішити самостійно, слід звернутися до професійного дизайнера або використовувати спеціальні 3D конструктори, що працюють в онлайн режимі на багатьох сайтах, присвячених ремонту.
