На перший погляд картини — всього лише черговий прикраса інтер’єру, не грає ніякої особливої ролі в обстановці. А адже з допомогою грамотно підібраного зображення можна змінити багато чого: згладити зайву незграбність меблювання, замаскувати дефекти стіни, виділити акцентну зону, приковывающую увагу, підкреслити стилістичну концепцію, оживити оформлення або, навпаки, зробити його суворіше і солідніше. Картини з перспективою збільшують простір, роблять його глибше. Колірне рішення інтер’єру створює настрій кімнати, а зображення в рамках коригують його, додають легкі нотки і півтони. Спробуємо розібратися, як правильно підібрати картину до інтер’єру і де її розмістити в кімнаті.
Критерії вибору картин
Вибирати картини необхідно з урахуванням їх основних характеристик:
- Розмір. Довжина і ширина зображення мають велике значення у візуальному сприйнятті простору кімнати.
- Колірна палітра. Картина може стати живим, акцентним елементом в інтер’єрі або, навпаки, осадити надмірно яскраве обстановку.
- Сюжет. Одна з найважливіших характеристик. Підбирати картини потрібно так, щоб їх зміст задовольняло естетичним потребам власників будинку, але при цьому підтримувало стилістичне рішення оформлення кімнати.
- Форма. Квадратні, круглі, овальні або прямокутні рамки створюють особливу геометрію, яка або підкреслює плавність ліній в обстановці, або згладжує складні конфігурації і загальну незграбність.
Також враховується сполучуваність картини з обробним матеріалом стіни, на якій вона буде розташовуватися. Рамка — окрема історія. Залежно від матеріалу, кольору, фактури і вторинного декору вона може перетворитися в розкішне додаток, яке навіть злегка затьмарить зображення, або стати блідою тінню картини, тільки намечающей її межі.
За розміром
Розмір картини пов’язують з габаритами об’єкта, який розташовується нижче. Якщо до стіни приставлена ліжко, стіл, диван або інший великий елемент, то зображення повинно мати ширину, відповідну хоча б половині довжини меблів. В іншому випадку картина буде виглядати сиротливо і недоречно. Інша частина стіни остаточно «задавить» маленький декор. Винятком з правила стануть тільки модульні зображення, так як при розрахунку ширини не враховується відстань між складовими. Тому диптихи і триптихи можуть ставитися до довжини меблів в пропорції 2:3. Висота картини теж має значення. Якщо в кімнаті низькі стелі, то використовують вертикальні зображення, які витягають простір.
Розташовувати картину середніх розмірів (приблизно 1 м у висоту) слід на відстані 2 м від передбачуваної точки огляду. Якщо полотно буде знаходитися ближче, то созерцающему інтуїтивно захочеться відступити на кілька кроків, щоб оцінити принадність сюжету. Відповідно відстань повинна прирівнюватися до подвійній висоті картини.
По колірній гамі
Підбір відтінків виконується у відповідності з кольоровою композицією кімнати. Для початку потрібно визначитися з тим, яку роль оформлювач відводить цьому декору. Якщо картина стане акцентом, то її сюжет повинен бути виконаний в яскравих кольорах, які будуть контрастувати з обстановкою. Приміром, у синьо-білому оформленні кімнати виділиться зображення в жовтих або червоних тонах. Коли картина повинна злитися з інтер’єром, підтримати колірну концепцію, то її фарби підбирають за принципом аналогії. Приміром, у коричнево-бежевих оформленні з нотками білизни використовують полотна, виконані в горіхових, пісочні, блідо-жовтих тонах з золотинка. Ідеальним сюжетом стане призахідне сонце над прозорою водної брижами або осінній пейзаж.
За сюжетом
Сюжет повинен відповідати функціональному призначенню кімнати. Для кухні підійдуть апетитні, «смачні» натюрморти або зображення гастрономічних вишукувань: ароматні страви з підсмаженою скоринкою і курящимся димком, соковиті фрукти, свіжі овочі з крапельками вологи на шкірці, соки в запітнілих глечиках, солодкі ягоди в плетених кошиках з картатими серветками в якості підкладки. Для спальні вибирають м’які, спокійні композиції, які асоціюються з умиротворенням і розслабленням: лісові галявини, очерети у річкових берегів, морські пейзажі, зоряне небо над сонним містом. Як варіант, можна використовувати репродукції картин відомих майстрів: Саврасова, Шишкіна, Левітана. Не варто плутати спокійні сюжети з понуро-тужливими. У вітальні атмосфера зовсім інша. Тут збираються компанії і члени сім’ї, відпочинок, як правило, передбачає активні ігри, перегляд телевізора, галасливі посиденьки. Обстановка залу енергійна, тому й картина для нього повинна володіти особливою динамікою. Підійдуть панорами міст, зображення водної стихії у всій красі, пригодницькі сюжети. Для передпокою підбирають нейтральні полотна, які допоможуть гостям скласти вірне думку про власників квартири. Не варто захоплюватися сюрреалізмом або абстракцією. Серед сюжетів перевагу віддають портретів, квіткових композицій, натюрмортів або природних пейзажів. Так як передпокій — особа квартири, уникайте картин, що несуть негативний заряд, зі сценами насильства, смерті, руйнування або катастроф.
По стилістичному напрямку
Живопис має безліч течій, більшість з яких дали початок дизайнерським напрямами. До інтер’єрної класики підійдуть картини, виконані в однойменному стилі, романтизм, реалізм, ампире, академізмі, сентименталізм, символізм, естетизм. Це можуть бути репродукції відомих полотен, виставлених в музеях і стали частиною культурної спадщини, або оригінальні роботи невідомих майстрів. Для мінімалізму, хайтека, сучасного напрямку підійдуть картини в стилі авангард, сюрреалізм, шинуазрі, андеграунд, кубізм, імпресіонізм, експресіонізм. До модерну підбирають полотна з перебігу арт нуво або анахронізму, неокласицизму. Для ар деко і поп-арту підходять сюжети, виконані в однойменному стилі живопису. З провансом поєднуються зображення, написані за принципами бидермейера. Для еклектики або ф’южн вибирають полотна в стилі арт-брют, лучізм. Футуризм комбінують з картинами, які відносяться до фентезі і космізму. Лофт віддає перевагу стріт-арту, кітчу, гіперреалізму.
Обрамлення картин
Рама підбирається в першу чергу до самої картині. Її поєднання з інтер’єром відходить на другий план. Рама — це одяг полотна, в якій воно може виглядати добре або зовсім безглуздо. Традиційно обрамлення виготовляють з багета. Це класичний варіант рельєфною рамки. Обрамлення ділять на три типи: плоске, скошене всередину/назовні. Воно може мати різний колір, форму і додатковий декор. До класичних полотен підходить позолочене обрамлення з численними завитками або різьбленням. Для сучасних картин вибирають скляні і металеві рамки. Як варіант, зображення можна взагалі повісити «без нічого». З вищезазначеної аналогією картина буде «голою», що підходить тільки для сміливих інтер’єрів.
Винятком стають тільки диптихи, полиптихи і триптихи. Модульність картин не вимагає обрамлення, які в цьому випадку буде зайвим елементом, що відволікає увагу.
Як правильно розвісити картини
Кожен інтер’єрний елемент повинен знаходитися на своєму місці, тільки в цьому випадку ситуація буде виглядати завершеною. Це правило відноситься і до картин. У спальні полотна краще вішати над ліжком. Якщо в кімнаті відсутня телевізор і протилежна стіна пустує, то на ній розміщують парний полотно. У передпокої картини мають по обидві сторони дзеркала або вздовж коридору на порожній поверхні. У вітальні оптимальним варіантом вважається стіна, біля якої стоїть диван. У дитячій кімнаті картини знаходять місце в куточку для ігор або над ліжком.
Враховуйте ще й обробку стіни, на яку буде вішатися картина. Наприклад, контрастні смугасті шпалери поєднуються з яскравим полотном, яке розбиває загальну ідеальність геометрії.
Модульні картини
Модульні картини, залежно від кількості складових, класифікують на диптихи, триптихи, полиптихи. Практика розбивати зображення на сегменти з’явилася ще в Середні століття, але в інтер’єрі подібне рішення стали застосовувати порівняно недавно. У класичному варіанті центральне полотно найбільше, а розмір бічних становить 1/2 або 1/3 від головної частину композиції. Вся мальовнича група більше нагадує віконце з віконницями. Модульні картини такого формату досі використовуються в оформленні вівтарів у церквах і храмах. Головне правило для створення триптихів та диптихи — єдина тематика в сегментах, тобто їм не обов’язково бути продовженням один одного.
А в інтер’єрах використовують прийом «розрізання» одного зображення на безліч частин. Модульні картини стануть акцентом незалежно від того, який сюжет на них зображений. В даному випадку роль грає саме незвичайна форма подачі зображення, сегментована структура. Розташовувати частини картини можна послідовно горизонтально або вертикально. Складні композиції, які складаються з чотирьох і більше сегментів, можуть «складатися» в єдине ціле за більш заплутаним схемами. Популярними сюжетами для модульних картин стали квітки, дерева, міські панорами.
Як скласти композиції
При складанні композиції обов’язково звертають увагу на розмір декорованій стіни. Це важливо для отримання вірного співвідношення. Згідно з правилом «золотого перетину» розмір групи картин повинен ставитися до тла в пропорції 3:1. Полотна можна розташовувати за різними схемами: лінійно, паралельно, колом, ромбом, трикутником, прямокутником, асиметричною групою. Якщо використовують зображення однакових розмірів, то краще вішати їх у лінію на рівній відстані один від одного. Для компонування різнокаліберних картин варто вибрати груповий принцип, коли великий полотно розміщується в центрі композиції на рівні очей, а ті, що трохи менше, обрамлюють його. Незвичайним рішенням стане лінійне розташування зображень від самого великого до маленького. Красиво виглядають асиметричні композиції, які займають дві сусідніх стіни і кут. Якщо поверхні пофарбовані в різні кольори, то можна зіграти на контрасті. Приміром, на жовтій стіні розташовують картини в блакитних рамках, а на блакитній — в обрамленні сонячного відтінку або з позолотою.
Висновок
Часом знайти відповідну картину дуже складно. Живопис, як відомо, не тільки «зупиняє час», але і наділяє зображення душею. Якщо духовна складова картини не знаходить відгуку у людини, значить, полотно ще не знайшло свого власника. З правилами підбору зображень для інтер’єру обов’язково потрібно рахуватися, але естетика полотна в першу чергу повинна відповідати смакам покупця. Якщо картина підходить до інтер’єру ідеально, але чимось не подобається господареві, потрібна аура у кімнаті не сформується.
